Так жителька Ніжина намагалася завадити правоохоронцям затримати свого чоловіка в центрі міста. 4 вересня суд поставив крапку в цій справі: рік обмеження волі з випробувальним терміном.
Подія сталася 2 червня 2026 року на площі Івана Франка. Троє поліцейських Ніжинського районного управління поліції того дня виконували службове завдання — супроводжували поховання загиблого військовослужбовця.
Близько 12.30 правоохоронці перебували у службовому автомобілі й чекали на похоронну процесію. У цей час до них підійшов чоловік і почав конфліктувати. За словами поліцейських, він сказав, що є військовослужбовцем, тому його вирішили доставити до військової служби правопорядку.
Коли чоловіка намагалися посадити до службового автомобіля, виникла штовханина. Навколо зібралися перехожі й намагалися відтіснити чоловіка від правоохоронців. У цей момент до автомобіля підбігла і йогодружина (як з’ясувалося згодом, їй 23 роки).
Як розповів у суді потерпілий поліцейський, він перебував біля правих задніх дверей автомобіля, коли відчув біль у правій руці. Обернувшись, побачив, що молода жінка кусає його за праве передпліччя.
Після інциденту поліцейський звернувся до Ніжинської міської лікарні. 4 червня судово-медична експертиза встановила, що в нього кусана рана правого передпліччя у верхній третині по внутрішній поверхні. За механізмом вона могла виникнути внаслідок стискання зубами людини. Експерти класифікували рану як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Також встановлено, що воно могло з’явитися саме 2 червня.
Важливим доказом у справі став відеозапис із системи відеоспостереження «Безпечне місто», встановленої на площі Івана Франка. На відео видно, що жінка кілька разів ударила одного з поліцейських правою рукою по голові. Окрім запису з міської камери, слідство долучило до справи й відео, зняте одним з очевидців та опубліковане того дня в телеграм-каналі «Nizhyn_StoryOficial». Суд також переглянув цей запис під час розгляду справи.
Троє поліцейських згодом упізнали жінку за фотознімками як ту, яка вкусила їхнього колегу.
Жінці висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 345 ККУ (умисне завдання побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу). У суді свою вину вона визнала лише частково, не погодилася з тим, що діяла навмисно, і заявила, що не мала прямого умислу завдати поліцейському шкоди. Свої дії пояснила прагненням захистити чоловіка і перешкодити його поміщенню до службового автомобіля.
Проте судді дійшли висновку, що укус був цілеспрямованою і свідомою дією. А те, що жінка таким чином намагалася захистити чоловіка, не означає відсутності умислу.
Суд також взяв до уваги, що потерпілий на момент події був при виконанні службових обов’язків. Це підтверджувалося наказами про його призначення, графіком несення служби і даними поліцейської інформаційної системи. Зокрема наряд отримав завдання щодо супроводу загиблого військовослужбовця ще о 10.32.
4 вересня 2026 року Ніжинський міськрайонний суд визнав жінку винною. Враховуючи, що вона раніше не була судима і не перебуває на обліку в нарколога чи психіатра, їй призначили один рік обмеження волі. Водночас звільнили від відбування покарання з випробуванням і встановили іспитовий строк тривалістю один рік. Якщо протягом цього часу вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконуватиме покладені на неї обов’язки, їй не доведеться відбувати призначене покарання.
Вирок суду може бути оскаржений у Чернігівському апеляційному суді протягом 30 днів із дня його проголошення.
Владислава ТАРАСЕВИЧ,
м. Ніжин. Фото із соцмереж