Три роки позбавлення волі з випробувальним строком на два роки — таке покарання призначив Прилуцький міськрайонний суд матері 9-місячного Захарчика, який потонув вдома у ванні.
Нагадаємо, трагедія сталася торік 17 грудня у Прилуках (ми писали про неї в «Гарті» № 52 від 25 грудня 2025-го). 18-річна Валерія Круш розповіла нам, що того дня була із сином сама, бо її 49-річний чоловік Юрій служить.
— Я купала синочка у звичайній ванні. На ньому був дитячий круг із бебі-бокса, ми давно купали дитину в ньому, і все було добре.
30 хвилин ми із сином разом гралися. Тут кіт на кухні почав бити посуд. Я вийшла буквально на кілька секунд, гиркнула на кота, повернулася — малюк під водою, а круг на воді. Защібка відійшла (зісковзнула з мотузки, якою кріпилась до круга), хоч я її десять разів перевіряла, як і завжди. Я витягла синочка і намагалася його відкачати. Знала, що треба перевернути дитину лицем донизу, постукати кілька разів по спинці. Так і робила. Набрала «швидку». Вона їхала десь 15 хвилин. Я продовжувала робити синочку штучне дихання, натискала між ребрами, поки мене не замінив медик зі «швидкої»…
Попри реанімаційні заходи, врятувати життя Захарчика, на жаль, не вдалося. Як зазначається у вироку Прилуцького міськрайонного суду від 6 травня 2026 року, смерть хлопчика «настала внаслідок механічної асфіксії через утоплення у воді». Оскільки мати «залишила безпорадну малолітню дитину без будь-якого нагляду», «що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті малолітнього», вона скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 166 Кримінального кодексу України (злісне невиконання обов’язків із догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування).
Причому у вироку також вказано, що обвинувачена ще 23 травня 2025 року притягалася Прилуцьким міськ-районним судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків від виконання обов’язків щодо забезпечення умов життя, навчання та виховання дітей), проте «правильних висновків для себе не зробила».
Тепер же в суді Валерія визнала свою вину і щиро розкаялася. Це вона підтвердила і в коментарі для «Гарту». На підставі затвердженої судом угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою їй дали, як кажуть у народі, «умовний термін». Тобто Валерія має шанс не потрапити за ґрати за умови, що виправиться без ізоляції від суспільства. Вона має періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На момент трагедії із синочком Валерія була на шостому місяці вагітності (мовляв, вони з чоловіком хотіли сестричку для Захарчика). Згодом вона народила донечку. Її імені Валерія називати не захотіла, сказала лише, що дівчинці вже понад місяць. Молода мама з нею так само одна. За словами Валерії, «чоловік помагає як може», бо продовжує служити. Хай же надалі в цій родині все буде гаразд!
Аліна КОВАЛЬОВА,
м. Прилуки