На території Сновської ЦРЛ є своє місце сили. Тут сосна, дуб і береза ростуть настільки близько, що на перший погляд здається: усі — з одного кореня. Насправді ж таке навряд чи можливо (адже ці дерева належать до абсолютно різних ботанічних родин — соснових, букових, березових і мають різні типи кореневих систем). Просто якимось чином занесене сюди насіння проросло впритул, а корені з часом переплелися.
За логікою, зважаючи на різну швидкість росту, потребу в світлі тощо, якесь із дерев мало б не витримати конкуренції і загинути, проте вони знайшли рівновагу й прекрасно співіснують. За народними віруваннями, таке може бути тільки в місцях сили, де дуб (символ могутності, захисту) дарує стійкість і впевненість, береза (дерево-захисник) забирає все лихе, а сосна (символ миру, спокою) допомагає відновити здоров’я. Також вважається, що під таким поєднанням Бог чує молитви найкраще, а людина, якщо торкнеться по черзі кожного дерева, швидше отримає зцілення.
Працівники лікарні вважають це природне явище добрим знаком для їхнього закладу. Вони обгородили дерева невеличким парканчиком і доглядають за ними.
Найближчі до місця сили лікувальні кабінети — стоматологічні. Для тих, хто боїться лікувати зуби, воно — як психологічна підтримка.
А для тих, хто любить усякі містичні історії і перекази, це ще й нагадування про легенду, де йдеться, як козак покохав ніжну дівчину, але вже мав зобов’язання перед іншою. Через трагічні обставини всі троє загинули. Як пам’ять про них виросли дуб, береза і сосна — так близько одне до одного, що їхнє коріння сплелося.
— Цю легенду відкопав наш лікар Микола Куценко, — розповіли у Сновській ЦРЛ.
Хто є хто в любовному трикутнику, пояснює і встановлена з його ініціативи табличка біля дерев.
— Найвища і найвиразніша серед дерев — сосна. Вона в центрі. Це дружина. Хранителька домашнього вогнища, втілення мудрості і терпіння. Береза — коханка. Вона відхиляється вбік. За ними — дуб. Він тягнеться гілками до берези, хоча набагато ближчий до сосни, — каже Микола Вікторович. — Легенда трохи сумна, але в житті буває всяке.
— Чому вирішили нагадати про неї?
— Це ніби саме по собі напросилося. Та й захотілося просто трохи відволікти пацієнтів від тривог і сумних думок.
Раніше на об’їзній дорозі біля Сновська росли дерева кохання — дуб і береза. Вони сплелися корінням і обнімалися гілками. Там було про щастя. А наші дерева — більше про любовні драми.
Для особистого життя самого Миколи Вікторовича показовий перший варіант. У них із дружиною — чудова сім’я. І вона, і син — теж лікарі. Усі працюють в одному закладі.
Марія ІСАЧЕНКО,
м. Сновськ.
Фото автора