— Збір коштів майже закінчено. Встигаємо! — каже (це було наприкінці минулого тижня) 35-річний Микола Швець про зарибнення ставка в Солонівці на Городнянщині. — Запускати малька найкраще під час нересту щуки, бо тоді вона не полює. Та й після ікрометання в цих річкових хижаків ще 3-7 днів — період пасивності. Вони мляві, майже не харчуються. Так що мальки встигнуть підрости й освоїтися.
Цього року, як і минулого, заборона на вилов щуки була із 15 лютого до 31 березня. У 2025-му мальків теж випускали в березні.
— Зібрали грошей на 110 кілограмів. Складалися місцеві і городнянські рибалки, які їздять рибалити в Солонівку. Навіть ті, що виїхали через війну, передавали гроші, — розказує Микола.
Він — один з організаторів зарибнення водойми. Навіть хату в селі купив (живе в Городні, працює водієм у місцевому секторі ДСНС) поблизу ставка. Відроджувати його почали у 2024-му. «На почин» випустили пів центнера рибного молодняку.
— Гріх було не скористатися такою можливістю. Адже цей ставок унікальний — він у самій річці (Тетиві — правій притоці Снову. — Авт.). Відділений від неї дамбою. Його облаштували ще за колгоспних часів.
Вода там проточна — насичена киснем. Це — те, що треба. Крім товстолобиків, коропів, амурів, яких ми випускаємо, у ставку є всяка річкова риба: лини, карасі, щуки, лящі, підлящики, плітка, окуні.
Але наловити «із запасом» не вийде: згідно з Правилами любительського (спортивного) рибальства, добова норма складає 3 кг риби на одну особу плюс один трофей — він може важити навіть більше за добову норму. Передбачено також мінімально дозволений розмір. Скажімо, для щуки він — 50 см, для амура, коропа, товстолобика — 40 см, для ляща — 30 см. Всю меншу рибу треба випускати.
— Правильні рибалки, такі, що на ставку постійно (їх більш ніж два десятки), так і роблять. Інші, буває, на виду ставлять садок із кондиційною рибою, а другий, з малою, ховають. Дехто пробує ловити сітками.
— І як чините, коли ловите їх на гарячому? Викликаєте рибоохоронний патруль?
— Справляємося самі: відбираємо сітки і віддаємо волонтерам для виготовлення маскувальних засобів для ЗСУ. Можливо, перевищуємо повноваження, та ще ніхто цього не оскаржував.
— А Ви особисто як рибалите?
— Строго за Правилами. Тим більше, що ловлю заради інтересу — ніхто з моєї сім’ї (ні я, ні дружина Валерія, ні дочка Олександра) риби не їсть. А рибалити любимо.
Улов я віддаю друзям, сусідам. Та здебільшого відпускаю. Якось упіймав щуку вагою п’ять з половиною кілограмів. Рибалки кажуть: «Забирай. Це ж крутий трофей». Та я не став — подумав: хай буде на розплід. Одна самиця щуки — залежно від розміру — може відкладати від 17,5 тисячі до 215 тисяч ікринок.
Відновлення ставка в Солонівці — не перше на Городнянщині. Ця ініціатива набула популярності, коли 2017 року рибалки своїми силами відродили озеро Циганське неподалік міста.
У 2019-му любителі риболовлі почали приводити до ладу ставок у селі Травневе. До того часу він був в оренді, і після закінчення її терміну орендар спустив воду, щоб вибрати рибу. Її майже не лишилося.
Рибалки відновили рівень води, випустили мальків — карасів, коропів, щук і навіть раків. Постійно дбали про ставок. Узимку розчищали дороги до водойми, рятували рибу від задухи. А коли вода розмила частину дамби, заклали в промоїну 70 мішків із піском.
Уже під час великої війни (у 2023 році) випустили в ставок близько 120 кг малька звичайного і дзеркального коропа.
Паралельно домагалися дотримання Правил любительського рибальства. Згадують: це було непросто. Нерідко рибалки залишали сміття, намагалися приховати понаднормові улови, не випускали малої риби. А то й відверто шкодили — вночі відкривали шлюз, розкопували дамбу.
Були побоювання навіть щодо американського сонячного окуня, що є в цій водоймі. Дехто припускав, що він розмножиться і стане загрозою, адже полює не лише на дрібну рибу, а й навіть на ікру. Але (оскільки сонячного окуня можна ловити без обмежень) цього не сталося. Тим більше, що зарибнення ставка відбуваються щороку.
Марія ІСАЧЕНКО,
Городнянщина.
Фото з альбому Миколи Швеця