Новини

Цей біль не мине ніколи

«Я сильна. Я вільна. Я вперта. Красива. Щаслива. Відверта. Я хочу, я вмію, я знаю, я зможу, я все подолаю» — ці рядки з вірша української поетеси Квітки (Люсі Новошевської) 15-річна Марія Наливайко розмістила на своїй сторінці в соцмережі. Мабуть, почувалася саме такою. І попереду в неї було ціле життя — із планами, надіями, мріями. Про одну з них розказала в. о. директора Чернігівського обласного наукового ліцею Галина Сердюк, де Маша навчалася в десятому класі: дівчина надзвичайно любила коней, дуже хотіла мати свого. На багатьох фото вона з конем — красива, щаслива. Як у вірші. Тільки мрій своїх уже ніколи не зможе здійснити — 12 березня життя Марії обірвав ворожий дрон. Це сталося в її рідному домі — у Синявці на Менщині: напередодні Маша приїхала до батьків із Чернігова. Безпілотник атакував їхню оселю вночі. Удар прийшовся на Машину спальню. Шансів вижити в неї не було.

Батьки зазнали осколкових поранень і опіків, але живі.

— Для них загибель дочки страшніше, ніж власна смерть, — кажуть у селі.

Миколі Наливайку 56, його дружині Анні 52. Обоє працюють у місцевій школі: він — кочегаром, вона — кухарем.

— Хороша, позитивна сім’я, — зітхає староста Наталія Семко. — Маша була їхньою єдиною дитиною.

У суботу, 14 березня, Марію провели в останню путь. Прийшли чи не всі жителі Синявки, люди із сусідніх сіл.

Анна зараз у лікарні, а Микола попри те, що в нього значні опіки, залишився вдома. Хоча від будинку, в якому ще зовсім недавно було радісно і щасливо, залишилося тільки згарище. Там люди постійно бачать Машину собачку Берту. Вона сидить на місці, де була кімната дівчини.

   Односельці гуртом розібрали завали, збирають кошти, щоб допомогти подружжю Наливайків. Вони втратили все. Не знають, як жити далі.

 Якщо хтось із наших читачів захоче долучитися до збору, повідомляємо номер банківської карти (Приватбанку) матері: 5168 7451 8402 9764 (Анна Наливайко).

Ганна ЮХИМЕНКО.
Фото із соцмереж