Такий вирок 17 лютого виніс Ніжинський міськрайонний суд 31-річній місцевій мешканці, яка співпрацювала з російською воєнною розвідкою. Її визнали вин-ною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Також санкція цієї статті передбачає конфіскацію майна.
За даними слідства, у контакт із представником спецслужб російської федерації жінка вступила в березні минулого року за допомогою месенджера «Телеграм». Вона дала згоду на пропозицію виконувати за грошову винагороду завдання щодо надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України. Фіксувати необхідні дані ніжинка мала на власний мобільний телефон за допомогою спеціального програмного забезпечення «Timemark», яке додає до фото та відеозапису позначку з географічними координатами місця зйомки та поточних дати і часу. Після виконання цих завдань російський куратор обіцяв здійснювати оплату на платіжну карту.
13 березня жінка виїхала в район села Липів Ріг для підтвердження місця перебування спеціальної техніки військової частини, що виконує завдання з виявлення та супроводження засобів повітряного нападу противника. Там на мобільний телефон вона зафіксувала територію військової частини Повітряних сил ЗСУ та її околиць і переслала дані куратору через телеграм. Грошова винагорода на картку прийшла. 21 березня зрадниця повторно поїхала в Липів Ріг і знову надіслала оновлену інформацію кураторові.
12 квітня вона відправилася вже за конкретними координатами в село Ніжинське для безперервного спостереження за залізничною колією та залізничними складами. На смартфон ніжинка заздалегідь встановила мобільний застосунок «AirDroid», який дозволяє віддалене керування мобільним телефоном, а також застосунок «Ір Webcam», що здійснює віддалене відео-спостереження в режимі реального часу за допомогою вмонтованої камери. Для тривалого використання мобільний телефон було під’єднано до повербанка.
Судили зрадницю саме за ці три доведених епізоди. Правда, під час судового розгляду своєї вини в державній зраді вона не визнала. Розповіла, що з лютого минулого року шукала підробіток, бо не мала постійної роботи, і натрапила в телеграмі на оголошення про роботу промоутером із заробітною платою 400-1000 гривень за годину. Перейшла за посиланням і написала потенційному роботодавцю. Їй відповіли, що робота полягає в розміщенні оголошень на зупинках і на дошках оголошень. Оплата за це і становить 400 гривень. Жінка розклеїла перші оголошення, сфотографувала їх на свій мобільний і отримала оплату за роботу на криптогаманець. Потім у цій співпраці настала перерва, а згодом їй написали: «Добрий день, є підробіток. Треба сфотографувати антену» і відправили координати. Що то за антена, ніхто не пояснював. Ніжинка пішла на місце, зазначене в координатах, не знаючи, що то військова частина, і, відповідно, не усвідомлюючи, що її дії є державною зрадою. Щоправда, антени, яку її просили сфотографувати, вона так і не побачила, тож на підтвердження того, що її там немає, зробила знімок місцевості. Перший раз за таку роботу їй заплатили 500 гривень, далі — 2700 гривень. Фіксуючи місцевість у Липовому Розі, вона також не знала, що там розміщена військова частина. Чому на один об’єкт її відправили двічі, вона не задумувалася. Як і про те, навіщо комусь безперервне спостереження за залізничною колією.
— Я не мала умислу вчиняти державну зраду. Метою моїх дій було лише отримання доходу. Якби усвідомлювала, що в Липовому Розі це був військовий об’єкт, такого не робила б. А в Ніжинському і взагалі ніколи до цього не була і не бачила, щоб там перевозили військову техніку, — запевняла обвинувачена на судовому засіданні.
Що цікаво, раніше вона займалася волонтерською діяльністю, а її співмешканець є колишнім військовим.
Загальна сума отриманих нею від російського куратора коштів склала всього близько чотирьох тисяч гривень. Через них тепер молода жінка ризикує надовго залишитися за ґратами. Термін подання апеляційної скарги — 30 днів.
Катерина ОГІЄНКО,
м. Ніжин.
Фото з Інтернету