На вулиці — холод і не припиняються обстріли. Але сніг змінив картинку за вікнами. І з’явилися нові можливості хоч на трохи забути про тривожне сьогодення. Одна з них — ковзанки. Попри те що дехто вважає їх облаштування під час війни нонсенсом, вони — одна за одною — відкриваються в громадах.
Чи не перша у 2026 році (на самому початку січня) з’явилася в Городні. Тут — на міському стадіоні — її заливають постійно, навіть коли мороз ненадовго: хто захоче, встигне отримати задоволення.
Минулої — теплої — зими містяни такої можливості не мали. Скучили, тож тепер, щойно відкрилася, любителі льодяних майданчиків уже тут як тут. Багато дітей — ковзанка навіть від гаджетів відриває. Кататися можна безкоштовно, ще й за прокат ковзанів не треба платити.
— Їх не завадило б оновити, та поки що нема фінансів, — каже директор стадіону Володимир Пилипенко.
Тож беруть які є. Але кататися можна тільки до сутінків — через безпекову ситуацію освітлення на стадіоні не вмикають.
«Їх бомблять, а вони ковзаються», — бурчать ті, хто завжди чимось незадоволений. Але це ковзанярів не зупиняє. Не тільки молодших, а й старше покоління. Ветерани приходять заради хокею. До війни вони грали з хокеїстами Сновська, Чернігова. Зараз — між собою. Виходив на лід у складі команди й голова громади Андрій Богдан. Запитую, чи збирається на ковзанку цього року.
— Дуже хочу. Якби не проблеми з ногою, уже не раз би там побув.
Ногу він ушкодив узимку 2017-го. Не на стадіоні — травма була «домашня». Це сталося незадовго до виборів. Ходив із милицями. Того ж року його обрали очільником громади вп’яте.
— Трохи попустить — і буду грати, — усміхається. — Мороз же ще тримається.
У Сосниці ковзанку відкрили 13 січня. На Убеді — в селищі, біля мосту, який тут називають Залізним.
— Хотіли раніше, та завадив снігопад — треба було чистити дороги, — розповів начальник комунального підприємства «Благоустрій-Сосниця» Олександр Євченко.
Попередніми роками тут, як і в Городні, ковзанку заливали на стадіоні, а тепер вирішили облаштувати її прямо на річці.
— Чия була ідея?
— Голови громади (Андрія Портного. — Авт.). З ним і обговорювали деталі.
— Працювала техніка?
— Цього не знадобилося. Восьмеро наших працівників розчистили ділянку (вийшов майданчик 10 на 30 метрів) за чотири години, — відповідає Олександр Пилипович.
Разом з тим, не приховує, такий підхід йому не зовсім до душі:
— Коли я був молодим (зараз моєму співрозмовнику 65. — Авт.), ми з хлопцями не чекали, поки нам хтось зробить льодяний стадіон. Самі справлялися. Та дарма, аби тільки людям у радість було. Бо всі виснажені війною. Потрібна розрядка.
А в Мені у цей час іще заливали ковзанку. Вона — на стадіоні.
— Буде хокейне поле (з бортами) розміром 30 на 60 метрів, — зазначає завідувач сектора фізичної культури і спорту Менської міськради Олександр Карпенко.
За його словами, витрати на облаштування ковзанки повністю взяла на себе міськрада. А всю необхідну роботу виконують активісти — «команда Владислава Авраменка».
— Влад виступив із такою ініціативою. З десяток хлопців його підтримали. Заливають ковзанку зі шлангів.
— Буде платна — із прокатом ковзанів?
— Безкоштовна. Прокату, на жаль, не буде. Зате буде освітлення. Для цього міськрада виділила генератор.
Ковзанки діють також у Ніжині, Прилуках, Носівці, Борзні. І вони не пустують. Люди намагаються скористатися можливістю не тільки відпочити, а й скинути із себе тягар, який принесла війна.
Марія ІСАЧЕНКО,
Городня — Сосниця — Мена.
Фото Олександра Євченка та з фейсбук-сторінки Геннадія Примакова