«Вони прожили разом 31 рік і померли в один день». На превеликий жаль, це не фінал сумної казки, а жорстока реальність. У перший день нового року в Прилуках у пожежі загинуло подружжя Латишів — 55-річна Валентина Володимирівна і 61-річний Олександр Миколайович. За лічені хвилини їхні дочка Альона (їй 21) і син Олександр (йому 29) втратили батьків, свою домівку і все майно. Не лишилося жодної пам’ятної й дорогої серцю речі…
Наступного дня після похорону найрідніших людей Альона Латиш знайшла в собі сили розказати про горе в їхній сім’ї:
— 1 січня вранці я і мій хлопець Дмитро привітали моїх маму й тата, а ввечері поїхали в гості до його батьків і там залишилися. Напевно, це нас врятувало… А брат був на службі. Пізно ввечері батькам Дмитра подзвонила знайома, а їй — наші сусіди, які помітили займання.
— За їхніми словами, о 22.45 вони побачили, що горить дім Латишів у тій частині, де коридор, а за кілька хвилин пихнула, як сірник, уся хата, — розповідає про трагедію роботодавиця Валентини Володимирівни й Альони, власниця прилуцького зоомагазину Тетяна Мороз. — Валю знайшли в задимленій кімнаті, а її чоловіка — обгорілого в коридорі, при виході з будинку.
Ховали подружжя у двох закритих трунах. Попрощалися з ними в капличці біля Андріївського базару.
— Валя дуже любила саме цю церкву і за багато років не пропустила жодної служби… Вона була дуже віруючою, строго дотримувалася всіх постів, мала повну хату ікон і молитовників. Коли я запитала, що привело її до церкви, вона відповіла: «Бог дав мені Альону — я її випросила. І після цього я прийшла до Нього».
Потім Валю спіткав рак. Вона його перемогла і вірила, що це їй вдалося саме з Господньою допомогою. У 2021 році Валя впала і зазнала перелому хребта, пів року була прикута до ліжка. А на початку цього грудня впала і зламала руку. 31-го їй тільки зняли гіпс.
Стільки важких випробувань випало Валі! Ніби сам Бог перевіряв її на стійкість віри. І я більш ніж упевнена, що в останній момент вона молилася, тому і знайшли її біля ліжка на колінах…
Валя майже все життя присвятила дітям: була старшим вихователем у дитсадку, а вийшовши на пенсію за вислугою років — нянею. Виховувала до трьох років мою молодшу дочку, практично жила з нами, і згодом я забрала її (а потім і Альону) у свій магазин продавцем-консультантом.
Валя була дуже доброю, хорошою людиною, всім допомагала. Здається, вона ніколи не купувала речей собі, а постійно жила для дітей, трудилася для них і купувала все тільки їм.
Про це ж саме каже й Альона — і про маму, і про тата (Олександр Миколайович працював водієм в агрохолдингу «ІМК»):
— Батьки були неймовірними Людьми з великої літери! Вони віддавали нам із братом останнє, аби тільки в нас усе було, завжди ставили нас попереду себе і будували багато планів для того, щоб ми були щасливими. На жаль, так рано обірвалися їхні життєві шляхи…
Зараз Альона з братом Олександром (йому дали відпустку) тимчасово живуть у Дмитра.
— Від нього і його батьків підтримка неймовірна, вони також дуже сильно співчувають і забрали мене із Сашею до себе. Намагаємося з ним триматись… Наш будинок, на жаль, повністю зруйнований і непридатний для проживання. Ми залишилися без нічого…
За повідомленням Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА,«вогнем знищено покрівлю по всій площі та перекриття на площі 50 кв.м, пошкоджено стіни на площі 50 кв.м і майно». У заключному акті причиною пожежі названо коротке замикання електромережі. Хата стара, дерев’яна, тому й згоріла швидко і дотла.
— Вогонь забрав у брата із сестрою все! — гірко додає Тетяна Мороз. — Альона прийшла на своє дворище, стоїть дивиться на ті руїни… Говорю: «Не плач, дитино, будемо допомагати». Треба все на згарищі розібрати, вивезти. На роботу я їй сказала повертатися, коли вона буде готова. Тільки ж там їй усе нагадуватиме про маму…
Дітей дуже жаль! Рідних поблизу в них немає. Батьків брат живе в Одесі, мамина сестра — в Обухові. Вони приїхали на похорон і роз’їхалися. Альона з мамою з останньої зарплати оплатили комуналку, перед святами купили подарунки (чекали в гості й Сашу, але тоді він приїхати не зміг), витратилися на святковий стіл — і грошей залишилося небагато. Звісно, ми з колективом допомогли Альоні з братом поховати батьків і підтримуватимемо їх далі чим можемо. Та мені б дуже хотілося, щоб цим молодим людям ще й інші допомогли!
Будь ласка, підтримаймо й ми осиротілих брата і сестру! Переказати їм гроші можна на карту в ПриватБанку: 5168752152480128, Латиш Альона Олександрівна.
* * *
У перші дні нового року пожежі на Чернігівщині забрали життя ще чотирьох людей. 1 січня о 9.00 загорівся будинок у селі Верба Понорницької громади Новгород-Сіверського району (причина — необережність під час куріння). На місці пожежі рятувальники виявили тіло господаря, 1959 року народження.
2 січня о 7-й зайнялось у будинку в селі Бурімка Ічнянської громади Прилуцького району (причина — недолік конструкції нагрівальних печей і димарів). У вогні загинули чоловік, 1979 р.н., і жінка, 1969 р.н. Встановлюється причина пожежі будинку в селі Ставиське Козелецької громади Чернігівського району, яка сталася 6 січня о пів на четверту ранку. Всередині знайшли бездиханного 66-річного господаря.
Аліна КОВАЛЬОВА,
м. Прилуки.
Фото з альбому Альони Латиш