У Чернігові на озері Земснаряд ще влітку оселилася родина лебедів. А в кінці вересня люди помітили, що одна з молоденьких пташок має проблеми з крилами. Бідолашці пощастило, що заради її порятунку згуртувалося чимало небайдужих людей.
Одна з них — 45річна Вікторія Количева. Розказує:
— Живемо з родиною в Киїнці під Черніговом. Волонтеримо, допомагаємо тваринам. Займаємося відловом по місту та району бездомних диких котів і собак, відвозимо їх на стерилізацію у ветеринарностерилізаційний центр «Крок до тварин». Десятками! У місті, куди не ткнися, — всюди коти, собаки. Із початком повномасштабного вторгнення люди повиїжджали, покидали своїх тварин…
У нас удома багато собак і котів. У 2022 році ми одними з перших попали під ворожі удари. 28 лютого село почали обстрілювати з «Градів». Наші тварини були закриті в хаті й погребі, то вижили. А качки, кури загинули. Тоді дуже багато тварин бігало селом, ми їх годували. Доводилося деяких і хоронити…
Вікторія не може залишатися осторонь, якщо жива душа потребує допомоги.
— У волонтерській групі я побачила допис про травмованого лебедя, а згодом ще й із ветеринарного центру мене попросили його виловити — з таким проханням до них звернувся Артур Шабліян із Центру порятунку та реабілітації диких тварин.
Цей Центр — у місті Горішні Плавні на Полтавщині. До нього звідусіль потрапляють поранені, знесилені, осиротілі звірята і птахи, яких там лікують, годують, відновлюють їхні сили й дарують їм шанс на повернення в рідну природу.
Артур Шабліян, який є засновником і головним лікарем Центру порятунку та реабілітації диких тварин,говорить:
— Коли до мене через фейсбук почали звертатися, щоб ми допомогли травмованій лебідці, я вийшов на зооволонтерів із Чернігова, на своїй сторінці закликав місцевих врятувати птаха і привезти до нас.
— Ми поїхали на Земснаряд із молодшою дочкою Лізою (їй 13 років), — продовжує Вікторія. — Узяли сачки для відлову тварин. Допомагала нам іще одна жінка, яка два тижні підгодовувала цих лебедів. Приманили їх їжею. Травмованою виявилась молода лебідка, ще сіренька. У неї крильця стирчали в сторони. Ми зловили птаху доволі швидко. Я зайшла у воду і, коли вона відвернулась, накрила її сачком, витягла на берег. Забрали лебідку на ніч до нас додому. Нагодували, напоїли. Вона хоч і була в стресі, але їла — зерно, кабачок, капусту, як звичайна домашня птаха. Рановранці до нас приїхали з Горішніх Плавнів і забрали її.
— Зі мною зв’язалися люди, які зголосилися власним транспортом і своїм коштом привезти лебідку від Вікторії. Вони побажали залишитися інкогніто, але їм величезна подяка за цей людяний вчинок! Це вперше до нас привезли птаху з Чернігова, з такої далечини — близько 600 кілометрів, — каже Артур Шабліян. — При огляді пернатої «дівчинки» стало зрозуміло, що в неї зламані обоє крилець (як у людини — кисті рук). Добре, хоч не було відкритих переломів. Ми кісточки склали, наклали шини, забинтували, і лебідка вже понад два тижні живе в нас.
Назвали її Черешенькою. Темненька, тендітна, спокійна, ніжна красуня зразу підкорила наші серця. Лебідка мужньо все терпить, слухняно проходить лікування. Мешкає у вольєрі вдвох із «хлопчиком», якого привезли з Кіровоградської області (в нього зламане крило). Вони непогано ладять, не агресують одне щодо одного. Обоє дуже добре їдять.
Що на Черешеньку чекає далі — сказати важко. Це залежить від того, як гоїтимуться її крильця. Десь за місяць ми їх розмотаємо, подивимося. Якщо вдасться відновити цілісність крил і лебідка зможе ними користуватися, то в нас вона перезимує, отримає маркувальне кільце, і на початку весни ми зможемо випустити її у Дніпро або в річку Псел. Взагалі тут у нас заповідна зона й багато місць, де лебеді живуть у природі, де для них достатньо харчів і місць для укриття. У Горішніх Плавнях є паркове озеро, на якому мешкають наші лебедіінваліди: ми туди час від часу випускаємо птахів після лікування, реабілітації, щоб вони могли розлітатися, відновитися. Лише за цей літній сезон із нашого озера полетіло 15 дорослих лебедів, які були врятовані восенивзимку минулого року.
Саме зараз у лебедів починається період, коли малі вчаться літати, облітуються, а це загрожує травматизацією, бо ці птахи великі, важкі, їм складно керувати своїм польотом, для нього потрібно багато сил.
Черешенька — вже не перша врятована Вікторією птаха.
— Влітку ми підібрали лелеку, який випав із гнізда. Виходили його, відгодували салакою, щоб він міг злетіти. Іще в однієї жінки з Чернігова жив лелека, який попав у смоляне озеро, вона його врятувала разом із чернігівською зооволонтеркою Мариною Постол. У кінці серпня ми наших підопічних випустили в парі. Для цього винесли їх у поле — щоб вони мали місце для розгону. На той час лелеки, які жили в Киїнці, вже полетіли. А в дикій природі ще залишалися. Коли ми своїх випустили, вони побачили в небі інших лелек, вбилися у зграю і полетіли з ними.
Аліна КОВАЛЬОВА.
Фото надані Вікторією Количевою і Центром порятунку та реабілітації диких тварин