— Як у цивілізованих країнах, «узаконюємо» стежки, які утворювались і натоптувалися роками, — розповідає очільниця підрозділу проєктування і озеленення Сосницької селищної ради Людмила Кликова.
Обабіч кладуть бордюри, а на самі стежки — пісок, щебінь, сітку (щоб поверхня не тріскалась) і заливають бетоном.
Стежки не ідеально рівні, але людям зручно ходити саме ними. До того ж зберігається природний ландшафт.
Ідею Людмила Миколаївна озвучила ще до повномасштабного вторгнення росіян. Але, зізнається, вона була сприйнята в селищній раді без особливого ентузіазму. Перше «добро» вдалося отримати щодо парку на В’юнищі (таку назву має один із мікрорайонів Сосниці). Далі — потроху, поетапно — облагородили стежки в дитячому сквері.
Потім зробили алею біля «Білого дому» — приміщення селищної ради (жартівники назвали її алеєю єднання влади з народом).
— Цей варіант дуже бюджетний, — продовжує Людмила Кликова. — Коли настануть кращі часи, стежки-доріжки можна буде зробити більш сучасними.
Зараз, поки погода дозволяє, на їх облаштуванні працює практично весь колектив підрозділу проєктування і озеленення Сосницької селищної ради. На жаль, він не в повному складі. Всім дуже не вистачає В’ячеслава Мірошниченка, який уже більш ніж 3 роки захищає нашу країну на фронті. Колеги чекають його з Перемогою.
Весь підрозділ дуже вдячний місцевому фермеру Валерію Макусі, який допомагає технікою (навіть під час збирання врожаю), зокрема надає бетонозмішувач.
— Робимо все для того, щоб Сосницю не називали хутором, — кажуть робітники.
Марія ІСАЧЕНКО,
сел. Сосниця.
Фото Людмили Кликової