Згадаймо шкільний курс математики. Порівняйте показання електролічильника: 120 кВт·год і 2363 кВт·год, 165 кВт·год і 3213 кВт·год, 15 кВт·год і 2689 кВт·год. Є різниця? Так, і величезна. І це не просто цифри. За ними стоїть загроза закриття цілої амбулаторії, внаслідок чого більш ніж тисяча людей залишаться без первинної медичної допомоги. Принаймні так стверджують мешканці Вертіївської ТГ на Ніжинщині, які звернулися по допомогу в «Гарт».
— Так уже сталося, що в нашій громаді дві амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, ось тільки підпорядкування в них різне. Перша — у старому приміщенні амбулаторії на вулиці Миру. Свого часу вона підпорядковувалася ще ЦПМСД Ніжинської районної ради й до Вертіївської громади так і не відійшла. Другу — на вулиці Шевченка — відкрили вже після закінчення процесу децентралізації у 2021 році. Ця амбулаторія підпорядковується Вертіївській сільраді. Вона працює в чудовому приміщенні, де зроблено хороший ремонт, є все необхідне обладнання, умови для інклюзивних хворих, але… Люди туди йдуть неохоче. Приймає там лише один лікар, та й декларантів у нього небагато — близько 400. Решта пацієнтів обслуговуються в старій амбулаторії, але саме її, як нам сказали, і планують закрити, — розповідає мешканець Вертіївки Юрій Крошка. — Причина — брак коштів на її утримання, точніше на оплату електроенергії.
— Величезні рахунки за світло в нашої амбулаторії з’явилися ще минулого року. Правда, ми про це дізналися пізніше, — каже сімейний лікар Вертіївської АЗПСМ Світлана Сардак. — Річ у тому, що розрахунки з постачальником електроенергії ідуть за показаннями загального лічильника, який обліковує електроенергію, спожиту у двох приміщеннях — амбулаторії та котельні. У нашій двоповерховій будівлі сама амбулаторія займає лише чотири кабінети, хоч офіційно ми орендуємо цілий поверх. Інша частина приміщення здається в оренду. Також у нашому підвалі — шкільне укриття. Кожен із, так би мовити, субспоживачів має свій внутрішній лічильник. Його показання ми щомісяця фіксуємо і передаємо в сільраду. Якщо мислити логічно, за ними ми б і мали розраховуватись за електроенергію. Проте цифри в рахунках говорять про інше. Візьмімо, наприклад, цьогорічну весну. Тільки порівняйте: у березні наш лічильник показав 120 кВт·год спожитої електроенергії, в рахунку ж значиться 2363 кВт·год, у квітні це співвідношення виглядало як 165 кВт·год і 3213 кВт·год відповідно. Травень здивував найбільше: наш лічильник зафіксував 15 кВт·год, у рахунку ж (тільки вдумайтесь!) — 2689 кВт·год. Ну як таке може бути? У якийсь момент ми навіть подумали, що з нашим внутрішнім лічильником проблеми — він неправильно обліковує спожиту електроенергію. Запросили енергетика з Ніжинського РЕМу для перевірки, та він підтвердив, що наш лічильник працює коректно. Та й, якщо подумати, немає в нашій амбулаторії стільки електроприладів, щоб споживати тисячі кіловат-годин. Освітлення, офісна техніка, два холодильники, сухожарова шафа, електрочайник — оце й усе. Кілька тижнів тому ми навіть вирішили фіксувати зміни показань на табло лічильника щодня, то вийшло 1-2 кВт·год за добу.
Звісно, ми не раз зверталися в нашу сільраду із запитаннями, звідки беруться такі рахунки, втім конкретної відповіді так і не почули. Більше того, голова сказав, що це ще він не додавав до нашого рахунка витрат котельні. Сам котел у ній твердопаливний, але, звісно, є й супутні витрати електроенергії. Думаю, навіть якщо скласти докупи реальне споживання амбулаторії і нашу частину споживання котельні, ну ніяк не вийшли б ті суми, які нам виставляє в рахунках сільрада. Та як це довести? На жаль, тут ми повністю безсилі. Тому до цього часу рахунки нам таки доводилось оплачувати. Проте зараз це питання дуже загострилося. Нам повідомили, що грошей на оплату електроенергії, яку споживає наша амбулаторія, до кінця року навряд чи вистачить, а отже доведеться закрити заклад або ж шукати інше приміщення, де витрати на енергоносії будуть меншими. Наприклад у Ніжині. Але ж хто з наших пацієнтів туди поїде?
— Чому нам подобається наша стара амбулаторія? Обидва її лікарі ніколи не відмовлять у допомозі, незважаючи на день тижня чи час доби, — кажуть люди. — І телефоном проконсультують, і додому приїдуть. Коли починається період застуд, спробуйте в Ніжині до лікаря потрапити — пів дня просидите в коридорі і ще додаткових хвороб нахапаєте, а в нас із цим проблем немає — Світлана Миколаївна відвідує таких пацієнтів сама. Особливо зручно це для мешканців інших сіл нашої громади. Якщо ж вона прийматиме в Ніжині, виїздів у села точно вже не буде, та й стареньким вертіївцям як у місто добратися за потреби? Бо в нас же які пацієнти? В основному пенсіонери.
Здавалось би, проблема з приміщенням — не така вже й проблема, адже нова амбулаторія на вулиці Шевченка розрахована на роботу чотирьох лікарів, а працює там тільки один. Відповідно менше й молодшого медперсоналу. Можна було б поєднати дві амбулаторії в одну, яка підпорядковується Вертіївській сільраді, і помістити всіх медиків із двох закладів в одну будівлю. Ось тільки персонал «старої» амбулаторії переконаний: у нову їх (нехай і не всіх, але частину точно) не переведуть, бо про це вже не раз говорилося в стінах сільради. І зовсім не тому, що медперсонал там не потрібен. На жаль, на перший план у цій ситуації вийшли міжособистісні конфлікти між працівниками амбулаторії і керівництвом ТГ, про які нам навряд чи хтось розповість у деталях. Та у зв’язку з цим виникає запитання: чому вони мають впливати на мешканців громади, тим більше тоді, коли це стосується їхнього здоров’я?
— Ми написали колективне звернення до голови Вертіївської сільської ради, під яким уже підписалося понад 500 чоловік, — говорить Юрій Крошка. — У ньому не вимагаємо нічого надзвичайного. Перше — залишити нам стару амбулаторію в повному складі, тобто з можливістю відвідувати своїх лікарів, отримувати послуги в маніпуляційному кабінеті та лабораторії, а також продовжити утримання автомобіля швидкої допомоги для обслуговування хворих вдома, бо лікар із нової амбулаторії до пацієнтів не виїжджає. Друге — пояснити громаді, звідки в амбулаторії взялася така заборгованість за комунальні послуги з оприлюдненням конкретних показань і розрахунків. Третє — виділити кошти з бюджету сільради на придбання найнеобхідніших медичних препаратів та утримання амбулаторії. Із цим зверненням ми готові йти і далі — в органи обласної влади чи навіть вище.
Якщо чесно, ми дуже сподівалися на продуктивну розмову з головою Вертіївської сільської ради Федором Лозяном, у якій прояснились би питання велетенських рахунків за електроенергію і добору персоналу в нову амбулаторію, якщо стару таки буде ліквідовано, однак…
— До Вертіївської сільради відноситься лише нова амбулаторія на вулиці Шевченка, а тому я можу коментувати виключно ті питання, які пов’язані з нею, — одразу ж розставив рамки голова. — Усе, що стосується амбулаторії на вулиці Миру, відношення до нашої сільради не має.
Коли ж ми нагадали, що рахунки за електроенергію амбулаторії виставляє саме сільрада і хтось із її працівників фіксує показання загального лічильника й розподіляє спожиті кіловат-години між усіма субспоживачами, нам відповіли, що з цим питанням амбулаторія має розбиратися самотужки. Щодо підбору медперсоналу, який буде ой яким необхідним у разі закриття однієї з амбулаторій, Федір Миколайович сказав:
— Якщо хтось із працівників тієї амбулаторії захоче перейти на роботу в нашу нову, ми обов’язково розглянемо всі кандидатури й оберемо ті, які відповідатимуть кваліфікаційним вимогам.
Подивимось, як розвиватиметься ситуація надалі. Але вже зараз ясно одне: найближчим часом ця проблема не розв’яжеться, а тому було б добре, якби свою увагу на неї звернули профільні служби.
Катерина ДРОЗДОВА,
с. Вертіївка Ніжинського району.
Фото автора