У Коропі поряд з автостанцією, якій, на відміну від інших в області, вдалося уникнути закриття, облаштовують велику криту зупинку.
— Для зручності пасажирів — щоб могли сховатися від сонця чи від негоди, коли автостанція закрита, — пояснюють у селищній раді.
І хоч дехто переконує, нібито в період війни не на часі думати про комфорт, тут упевнені, що такі вияви турботи про людей допомагають їм легше переживати виклики воєнного стану.
Коштами допомогли місцеві підприємці.
Та якщо ця споруда — просто сучасна функціональна локація, то зупинки в селах громади ще й з неабияким позитивом. Скажімо, в Нехаївці це наче невеличка картинна галерея.
— Наша Настя Городиська постаралася, — каже староста Сергій Саводченко. — Уже не завадило б і поновити, та вона зараз не вдома — навчається на художницю. Приїжджає дуже рідко, бо й мама Насті не в Нехаївці — захищає країну. Хай уже після війни.
У Лукнові зупинку прикрашає сердечко, пофарбоване в кольори українського прапора. Його і букви для назви села виготовив староста Володимир Самодєлок.
— З матеріалами, — пояснює, — допомогли псп «Лукново» і місцевий фермер Михайло Гейко.
Тут найчастіше зупиняється маршрутка Короп — Шостка. Нею мешканці села зазвичай їздять до Кролевця по покупки. Кажуть: відстань приблизно як до Коропа, але рейсів більше. І дорога нормальна — особливо ділянка, оновлена в рамках Програми «Велике будівництво».
Ганна ЮХИМЕНКО.
Фото із соцмереж