Із вдячністю за хліб

Рідко яка відзнака викликає такий резонанс, як та, яку напередодні Дня підприємця (відзначається в першу неділю вересня) отримала очільниця Городнянського споживчого товариства «Наш пекар» Лариса Козел. Ця нагорода — Хрест громадянських заслуг «Героям без зброї». Вітаючи Ларису Володимирівну, багато хто висловлював вдячність усім працівникам товариства. Бо саме вони не дали землякам залишитися без хліба на початку повномасштабного вторгнення, коли продуктів у місто не завозили. Тоді на місцевому хлібозаводі щодня по 16 годин працювали бригади по 5 людей. Випікали по 4-5 тонн хліба (у мирний час — близько 700 кг). Але його не вистачало незважаючи на те, що продаж в одні руки був обмежений. Деякі власники магазинів навіть запроваджували талони. Попри небезпеку, комендантську годину, люди йшли до торговельних точок іще вночі. Чи надовго така ситуація, було не відомо. Тому всі сушили сухарі.
Це залишиться у пам’яті назавжди. І не тільки в місцевих.
— Так склалося, що мені на початку вторгнення випало бути в окупованій Городні. Згадую, як о п’ятій ранку йшла займати чергу по хліб. Це — єдиний продукт, який ми з тіткою тоді могли купити. Продовольчих запасів у нас не було, адже ми не місцеві — приїхали в місто 25 лютого. Хліб був нашою надією. Завдяки йому і допомозі добрих, щирих містян ми змогли пережити важкий час, — прокоментувала повідомлення про нагородження Лариси Козел Світлана Свиридюк із Черкащини.
Перші тонни борошна для випікання хліба доправили — через ворожі блокпости — із вихвостівського СТОВ «Віра» (там є млин). Зерно, що надавало Городнянське хлібоприймальне підприємство, мололи механізмами, на яких раніше готували корми для тваринництва. Дріжджі спочатку привезли зі Сновська, потім замість них використовували заморожену закваску.
Попри всі труднощі, неабияке фізичне навантаження, небезпеку, через два тижні після початку окупації хлібозавод запустив ще й кондитерський цех і почав виготовляти печиво та пряники. Кількість була невелика — для потреб сімей із дітьми та інших вразливих верств населення.
— Ця відзнака — заслуга колективу та всіх, хто підтримував і допомагав підприємству, — сказала Лариса Козел на церемонії вручення нагороди.
І з цим не посперечаєшся.
Марія ІСАЧЕНКО.
Фото із сайта міськради