Поки країна відкриває нові молоді імена, в селах Чернігівщини вже багато років звучать голоси, які зберігають українську пісню такою, якою вона була за часів наших предків. Ці воістину народні співаки не женуться за модними трендами, не записують хітів для соцмереж. Їхня сила — в іншому: в автентичних піснях, у вишитих сорочках із сімейних скринь та в збереженні наших, українських традицій.
Саме такими є учасниці двох народних аматорських автентичних колективів із Бобровиччини — ансамбль «Вербиченька» Рудьківського сільського будинку культури та ансамбль «Злагода» із села Мирне. Недавно вони взяли участь у новому сезоні відомого телевізійного шоу «Україна має талант».
— Нами зацікавились продюсери, запитали, чи маємо ми бажання взяти участь у шоу. Звісно, ми погодилися, — розповідає керівниця ансамблю «Злагода» Олена Ковальчук.
До слова, кошти на поїздку для «Злагоди» виділив агрохолдинг «Земля і воля», для «Вербиченьки» — Бобровицька міська рада.
Пів століття історії, яку співають
«Злагода» була створена 1974 року, а 2008-го колектив отримав почесне звання народного. Сьогодні в його складі співають Олена Ковальчук, Світлана Весельська, Анна Біда, Наталія Ярошенко, Ольга Стрикун, Наталія Смаженюк і Палагея Тюпа. Наймолодшій учасниці — Світлані Весельській — 54 роки. Найстарша ж — 95-річна Палагея Тюпа, яка співає в ансамблі з першого дня його створення. Саме її вік особливо вразив журі.
— Коли судді дізналися, що нашій учасниці 95 років, були дуже здивовані. Сказали, що таких колективів у них ще не було, — говорять у «Злагоді».
Ансамбль «Вербиченька» заснували в 1981 році. Сьогодні до його складу входять Надія Осипенко, Ольга Молоткіна, Ольга Шолудько, Галина Колган, Людмила Андріяш, Валентина Діденко, Галина Прищепа, Віра Облакевич і Сергій Колесник. Найстарша учасниця — 84-річна Віра Облакевич, яка є і художнім керівником ансамблю. Наймолодший — 49-річний Сергій Колесник. Вже понад чотири десятиліття «Вербиченька» співає автентичні українські пісні й представляє культурну спадщину Чернігівщини на різноманітних фестивалях і творчих заходах.
На сцені «Україна має талант» «Вербиченька» виконала народну пісню «Через сад-виноград», а «Злагода» представила композицію «Ось давно я у вас та була». Обидві пісні, як і весь репертуар ансамблів, є автентичними.
Одяг, який пам’ятає кілька поколінь
Окремою окрасою виступу стали народні строї. Для артисток це не сценічний реквізит, а сімейні реліквії. Більшості учасниць «Вербиченьки» вишиванки перейшли у спадок від матерів, бабусь і навіть прабабусь.
— У мене сорочка ще моєї мами. Вона вишита вручну чорними та червоними нитками. Є в мене й сорочки, які залишилися від бабусь і прабабусь, — розказує Віра Облакевич.
— Нашим сорочкам уже понад сто років. Це наш антикваріат. Вони передаються від покоління до покоління — від бабусь до онуків, — говорить керівниця «Злагоди» Олена Ковальчук.
Без хвилювання не обходиться
Попри великий сценічний досвід, перед поїздкою на шоу «Україна має талант» хвилювалися всі. Втім самі учасниці зізнаються: їм дуже допомагала підтримка колег по колективу.
— У нас всі дружні, згуртовані. Якщо треба, ми залюбки збираємося на репетиції частіше, допомагаємо одна одній, підказуємо. Тому якихось особливих труднощів у підготовці до шоу не було, — кажуть у «Злагоді».
Глядачі сприйняли наших співачок дуже тепло. Після виступу їх довго не відпускали зі сцени. Оплески, інтерв’ю, слова захоплення — емоції буквально не вщухали.
Народна пісня живе
Для керівників «Злагоди» і «Вербиченьки» участь у телешоу — це не просто можливість заявити про себе. Це шанс нагадати всій країні, що наша народна пісня живе.
— Допоки живе українська музика — живе українська душа, — переконана Олена Ковальчук.
А Віра Облакевич додає:
— Українську народну музику треба популяризувати серед молоді. Молоді люди мають знати свої пісні, свою історію і свою культуру.
Саме тому великі телевізійні проєкти, на їхню думку, є чудовою можливістю показати, що автентичний спів може захоплювати не менше, ніж сучасна естрада.
Випуск за участю наших артистів, за попередньою інформацією, має вийти в ефір 23 серпня. Тоді ж стане відомо, чи пройдуть співаки з Бобровиччини у фінал. Та незалежно від результату для них головна перемога вже сталася. Наші земляки довели: українська народна пісня не припадає пилом у старих збірниках. Вона живе, звучить, об’єднує людей. І завдяки народним співакам із невеликого села може пролунати на всю країну.
Владислава ТАРАСЕВИЧ,
с. Рудьківка на Бобровиччині.
Фото надане Оленою Ковальчук
