— Скільки я пам’ятаю, він тут, — говорить староста Дроздівки Куликівської громади Андрій Пилипенко про ведмедя на постаменті за кілометр до в’їзду в село. Статуї не можна не помітити на узбіччі зліва, прямуючи в бік Дроздівки. — У якому році і з якою метою скульптуру поставили — не відомо. Наш місцевий жартівник розказує таку версію: «У 1940-му один тут їхав КамАЗом і збив ведмедя, ото звіру пам’ятник і поставили». Звісно, це жарт, бо які в ті роки могли бути КамАЗи?..
— Та й звідки в наших краях білий ведмідь? — задається іншим питанням Людмила Лівенко, яка майже 30 років пропрацювала директором Дроздівської школи, а взагалі педагогічного стажу має понад 50 літ і завжди цікавилася історією. — Я проводила дослідження і не знайшла жодної згадки, нікого, хто міг би мені прояснити щось про цього білого ведмедя — а саме такого кольору завжди була статуя. Якби стояв бурий, то всі б зрозуміли, адже колись тут були глухі ліси і в них жили ведмеді.
У фейсбук-групі «ДРОЗДІВКА» під фотографіями скульптури одна з підписниць поділилася власними теплими спогадами: «Цей ведмідь — у моїй пам’яті із самого дитинства як символ села. Я завжди чекала на його появу в дорозі. Все виглядала у віконце автобуса. Проїхали ведмедя — значить уже й село поряд. Вважай, що вдома».
Староста додає:
— Коли мимо їдуть дітлахи в машині, то просять «побібікати Ведмедику». Біля нього раніше всі покоління школярів на випускний зустрічали світанок. На жаль, із 2021 року ця традиція перервалася — через ковід, а потім і війну.
На початку повномасштабного вторгнення велика військова вантажівка з нашими хлопцями в кузові зупинилась, і вони з кулемета скульптуру розстріляли, одна арматура залишилась, — Андрій Анатолійович показує фото. — Мабуть, зозла, бо ведмідь вважається одним із символів росії.
Представникам агрохолдингу «Дружба-Нова» («Kernel») захотілося статую відновити. Там компанія, один із підрозділів якої працює в нашому селі, щороку проводить своє Свято поля. А оскільки ведмідь наш, то пофарбували його в синьо-жовті кольори.
Правда, це сподобалося не всім. Багато хто вважає, що краще було в національні кольори розфарбувати постамент, а самого ведмедя зробити білим, яким він і живе в пам’яті дроздівців.
Аліна КОВАЛЬОВА,
с. Дроздівка на Куликівщині.
Фото автора та із соцмереж