В Україні лелека завжди вважався одним із найвідоміших і найсвітліших символів добробуту. Наші предки вірили: якщо бусол звив гніздо на даху будинку чи господарської споруди або ж на дереві у дворі, це обов’язково принесе господарям мир, щастя, добробут, а ще — захист від пожеж і блискавок.
Раніше у дворі Миколи Фесика із села Григорівка на Бахмаччині лелеки не гніздилися, але він так гостинно «запросив» їх до себе, що ось уже п’ять років лелеча сім’я незмінно прилітає на його подвір’я.
— На нашому подвір’ї ріс величезний берест. Із часом він почав усихати, то я поступово обпилював гілки, а ось стовбур залишив. Для лелечого гнізда. Лелек у дворах бачив багато в кого. Це якось по-особливому вирізняє домогосподарство, тож захотілося таких крилатих сусідів і собі, — каже Микола Іванович.
Окрім підготовки такої своєрідної природної опори, він зварив ще й спеціальну металеву конструкцію під гніздо, яку з допомогою друзів закріпив на вершечку берестового стовбура.
— Довелося ще й потрібну висоту обирати, — пояснює. — Спершу залишив стовбур дуже високим, то лелеки там не гніздилися, тож я його трошки обрізав. І тепер буслики селяться тут щороку. Думаю, це одна й та ж сама сім’я. Принаймні мені вони здаються схожими на «моїх». Дуже цікаво за лелеками спостерігати — як вони вигодовують своїх пташенят, як учать їх літати. У перший рік малих тут вивелось аж четверо, потім було по двоє-троє, а ось цього року, здається, лише одне бусленя. Та нічого, головне — щоб було здоровеньке.
Кажуть, лелеки дуже добре розбираються в людях. Здавна вважалося, що селяться вони лише біля добрих і працьовитих господарів. Ці птахи мають чудову пам’ять і легко впізнають людей, поряд з якими живуть. Мабуть, і ця лелеча сім’я обрала місце для своєї домівки не випадково.
Катерина ДРОЗДОВА.
Фото автора
